В ООН покладають великі надії на економіку Китаю » Медиавектор. Независимое информационное издание
Контакты: mediavektor.org@yandex.com
 |   |  Обратная связь

Опрос

Loading...



Календарь
«    Август 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 


 
 

В ООН покладають великі надії на економіку Китаю

21-04-2009, 00:29 | Новости, Мир
В ООН покладають великі надії на економіку КитаюЛокомотивами зростання світової економіки будуть США, Китай і Західна Європа. На Японію, яка донедавна була одним із найбільших у світі імпортерів, розраховувати не варто


На Давоському форумі прем’єр-міністр КНР Вень Цзябао випромінював упевненість. «Сувора зима нарешті закінчується і незабаром настане весна», — процитував він у виступі слова китайської пісні, намагаючись переконати аудиторію в економічній стабільності Піднебесної. Переконання чиновника подіяли. Через кілька місяців Джордж Сорос заговорив про те, що Китай першим вийде з кризи. В ООН також покладають великі надії на КНР, яку не так сильно зачепила фінансова криза. «У них є значні валютні резерви, торговельний профіцит, інвестиції. Китай має необхідні ресурси, щоб першим почати відновлення. Якщо це вдасться у 2009 році, то слідом за китайською піднімуться й інші економіки», — вважає Джеффрі Сакс, радник генерального секретаря ООН Пан Гі Муна. Китайці хоч і не в захваті від ідеї витратити накопичені резерви на порятунок світової економіки, але продовжують субсидіювати Захід через придбання державних боргових паперів США. Більш того, КНР внесе у МВФ $40 млрд на підтримку найслабших економік.

Внутрішні ліки


Китай приміряє на себе роль рятівника світу, хоча темпи зростання його експортно орієнтованої економіки уповільнилися з 13% у 2007 році до 9% у 2008-му. Влада КНР запевняє, що зможе впоратися з падінням експорту, показник якого в лютому становив понад 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Зростання Китаю багато в чому живив споживчий бум у США, тому низький попит в Америці, як, втім, і в ЄС, вдарив по китайських виробниках. Але Піднебесна втратила не всі ринки збуту — залишилися країни Азії, що розвиваються, котрі не так сильно постраждали від кризи й продовжують поглинати до 50% китайського експорту. Втім, у Китаї обіцяють не робити ставку на зовнішні ринки — новим джерелом зростання економіки має стати внутрішній ринок. «Завдання розширення споживання всередині республіки складне, але здійсненне. КНР має достатній запас міцності — величезні золотовалютні резерви ($2 трлн — Прим.). Крім того, у Піднебесній слабко розвинена інфраструктура, особливо в центральних регіонах, тож поле для діяльності є», — зазначає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.

Китай уже почав будівництво залізниці Шаогуань — Гуанчжоу: очікується, що цей інфраструктурний проект активізує економічні зв’язки між центральними й південно-східними районами КНР. Проект вартістю $900млн розрахований на три роки. Понад $730 млн влада інвестує у спорудження автомобільного мосту в провінції Фуцзянь (Східний Китай). У Піднебесній вже розпочалось будівництво східної частини газопроводу «Схід-Захід» потужністю 30 млрд куб. м природного газу на рік. Реалізуючи такі проекти, держава, з одного боку, зможе обмежити приплив населення в міста з сільської місцевості, а з іншого — підтримає економічне зростання, збільшивши обсяги кінцевого споживання. Від цього також виграють азіатські країни — експортери продукції до Китаю.

«Стати на заваді планам місцевої влади може схильність китайців до ощадливості. У КНР ще не сформувалося традиційне для західного світу суспільство споживання», — вважає віце-президент Міжнародного інституту менеджменту Юрій Мартинюк. Рівень заощаджень населення досить високий — 20–25% доходів. Як зазначає китайський економіст Хе Цінлань, з 2003 року рівень кінцевого споживання в республіці (співвідношення споживання до ВВП) знизився з 55,4% до 36% у 2007-му. Середньосвітовий показник — близько 70–80%. Соціальний захист, включаючи пенсійне забезпечення, систему охорони здоров’я та освіти, недостатньо розвинений, тому китайські сім’ї змушені відкладати на оплату навчання дітей, комунальних послуг, лікування, пенсію тощо. Споживання зростає поки тільки у великих містах, проте високими темпами — за останні п’ять років воно збільшилося на 50%.

Ахіллесовою п’ятою економіки Піднебесної, як і колись, залишаються сільськогосподарські регіони, де проживає 70% населення країни. Понад 20 млн робітників — мігрантів із сільської місцевості з початку 2008 року залишилися без роботи, у підсумку купівельна спроможність села наближається до нуля. «Село — прихований потенціал попиту. Якщо визволити цю силу, то вона надасть потужний поштовх», — найпопулярніше гасло влади в нинішню кризу. Однак поки не зрозуміло, яким чином його реалізують на практиці й чи зможуть чиновники зупинити падіння обсягів споживання в селі, що триває з 1983 року.

Якщо внутрішній ринок не зможе переварити вироблену продукцію, уряд готовий до додаткових витрат, аби тільки не допустити соціальної напруженості. Навіть рекордний за останні п’ять років бюджетний дефіцит ($139 млрд) становить лише 3% ВВП. Для порівняння, у США цей показник у 2009 році буде на рівні 12%. Уряд Китаю очікує, що ефект від реалізації антикризової програми проявиться вже в третьому-четвертому кварталі 2009 року. «На відміну від США, у нас немає чорної діри у фінансовій системі, яку потрібно терміново латати. Тому всі кошти підуть безпосередньо в економіку», — констатує радник Центрального банку Китаю Фан Ганг.

Ширше коло


Збереження економічного зростання КНР хоча і є важливим чинником для подолання світової кризи, але Китай все ж таки не в змозі самотужки витягти світову економіку з рецесії. «КНР — лише одне джерело для зростання світової економіки», — коментує Олег Устенко. На допомогу могли б прийти колеги по групі БРІК — Бразилія, Індія та Росія. Ще торік їх називали новим центром економічної сили. Однак криза показала, що розходження між країнами надто великі для того, щоб БРІК як об’єднання найбільших держав, що розвиваються, стало локомотивом зростання глобального ВВП.

Країни так по-різному проявили себе в кризу, що саме поняття «БРІК» втрачає сенс. Такого висновку дійшли експерти S&P у доповіді, опублікованій на початку березня. Скажімо, частка іноземного капіталу в кредитуванні в Китаї досягає лише 5%, а в РФ — 30%. КНР та Індія отримують дивіденди від обвалу цін на сировинних ринках, а Росія й Бразилія — навпаки, страждають. Піднебесна може використати методи фіскального стимулювання економіки, не боячись негативних наслідків, тоді як у Росії вони, швидше за все, спровокують зростання інфляції. Якщо економіки Китаю та Індії, за прогнозами МВФ, зростуть у 2009 році на 6,7% і 5,1% відповідно, то Бразилії — лише на 1,8%, а ВВП Росії впаде на 0,7%. За найбільш песимістичними оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку, валовий внутрішній продукт Бразилії скоротиться на 0,3%, а РФ — на 5,6%.

Із четвірки країн БРІК, крім Китаю, тільки Індія залишиться серед локомотивів світової економіки, які зможуть компенсувати падіння в розвинених країнах. В Індії, на відміну від Китаю, споживчі витрати становлять 60% ВВП, завдяки чому економіка не так сильно страждає через рецесію. До того ж країна отримає вигоду з кризи, впоравшись зі зростаючою інфляцією. Наприклад, у серпні 2008 року інфляція в Індії досягла 13%, однак уже в січні 2009 року показник знизився до 4,4%.

Втім, Індія все одно програє Китаю. Країна значною мірою залежна від аутсорсингу в IT-секторі, що забезпечує їй 30% зростання ВВП. Тому падіння попиту на послуги індійських компаній у США може призвести до уповільнення розвитку економіки. Крім того, Індія майже вичерпала потенціал зростання споживання, що збільшується останні два роки лише на 8%. На його обсягах позначилася кастовість суспільства — майже третина населення Індії перебуває за межею бідності.

А ось Росію підвела голландська хвороба. Приплив капіталу в країну збільшував споживчий попит, але промисловість не встигала за зростанням доходів, через що посилювалася інфляція. Країна залежна від експорту енергоресурсів, що перетворився на основне джерело зростання економіки (при цьому понад 15% інвестицій спрямовувалися у видобувний сектор). Росія, що з’єднана зі світом та економічним благополуччям трубою, не могла не зіткнутися з проблемами, які виникли внаслідок змін кон’юнктури на зовнішніх ринках. За оцінкою МВФ, втрати федерального бюджету від падіння цін на сировину в 2009 році коштуватимуть державі 6,4% ВВП. Друг Росії по нещастю — Бразилія — втратить на здешевленні нафти 2,8% ВВП. Зниження цін на товари на зовнішніх ринках негативно вплине на торговельний баланс латиноамериканської країни, але диверсифікація експортних ринків і стабільне внутрішнє споживання підтримають зростання економіки на рівні 1,8%. Росія та Бразилія зможуть стати драйверами зростання лише для своїх регіонів: Росія для СНД, а Бразилія — для Латинської Америки.

Тісна компанія


«БРІК — це м’ячик, який впустили на підлогу, і він високо підскочив. Ось і все зростання. Але воно не може бути локомотивом для виходу світової економіки з кризи. Локомотив — це попит і купівельна спроможність», — пояснює Юрій Мартинюк. Китай, Індія, Бразилія та Росія — серйозні експортери й виробники, але вони аж ніяк не найбільші споживачі. Вихід світової економіки з рецесії неможливий без США, які є найбільшим споживачем продукції. У 2008 році Штати закупили на зовнішніх ринках товарів на суму $2,2 трлн — це 13% світового імпорту. Ще одна зона зростання знаходиться у Старій Європі. Найбільші економіки регіону, а також кредитори — Німеччина, Франція та Велика Британія — у сукупності є ринком для іноземної продукції вартістю $2,7 трлн.

На Японію, яка донедавна була одним із найбільших у світі імпортерів, розраховувати не варто. Країна не встигла вповні оговтатися від дефляційної кризи десятилітньої давності й змушена боротися із ще жорсткішою рецесією. У лютому 2009 року обсяги експорту, на якому базується економіка країни, знизилися на 49% порівняно з відповідним періодом 2008 року. У структурі японського експорту левову частку займають товари з високою доданою вартістю — продукція машинобудування, автомобілебудування, електронне обладнання, які не затребувані у зв’язку з падінням промвиробництва. «Тягти віз доведеться трьом — Китаю, США і Західній Європі, причому кожен у цій запряжці є рівноцінним партнером», — додає Олег Устенко. Інші країни, яким МВФ у 2009 році пророкує зростання, надто малі, щоб вплинути на глобальну економіку.

Контракти




Другие новости по теме:
Гинемо за метал Гинемо за метал
Долаючи кризу Долаючи кризу
 Чи стануть європейські ринки, що формуються, «гарячими точками»? Чи стануть європейські ринки, що формуються, «гарячими точками»?
Скільки банкіри дадуть за язик Азарова? Скільки банкіри дадуть за язик Азарова?
Ющенко і Азаров діаметрально розійшлись Ющенко і Азаров діаметрально розійшлись
 
| |
 
 



Новости







Free counters!