Донбас – український "Мондрагон". Як вибить козирі з рук Путіна » Медиавектор. Независимое информационное издание
Контакты: mediavektor.org@yandex.com
 |   |  Обратная связь

Опрос

Loading...



Календарь
«    Август 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 


 
 

Донбас – український "Мондрагон". Як вибить козирі з рук Путіна

21-09-2014, 11:57 | Политика, Экономика
МондрагонЗаконодавче закріплення особливого статусу Донбасу в рамках України є рухом у фарватері тої концепції "вирішення" Донбаського питання, яке пропонує Росія.

Україна у даному випадку просто приймає нав’язаний їй ззовні порядок денний, з якого вийти без шкоди для власного суверенітету апріорі неможливо. Росія пропонує, ми відповідаємо, а має бути навпаки.

Асиметричність відповіді на агресію Росії, так, щоб ця відповідь була за змістом початком "нової партії", де вже Україна грає білими, має полягати у виборі іншої сфери чи площини відносин, ніж сфера військова чи геополітична. У нас немає об’єктивно ресурсів, щоб на рівні конкурувати з агресором у військовій силі чи у геополітичних переговорах, в яких Україна ще по факту не сприймається суб’єктом. Про це свідчать і спроби ЄС та Росії вирішити українське питання без України.

Такою сферою, де Україна має незрівнянно вищий ресурс, є внутрішньо економічна сфера. Кабінет міністрів України, Верховна Рада і Президент мають весь набір повноважень, яких не має ні Росія, ні ЄС, щоб запропонувати та почати втілювати економічний порядок денний на Донбасі.

Конкурувати з Україною у можливості встановлювати і змінювати економічні закони і модель Донбасу Росія не може, тому що банально не має повноважень, і ніяким неформальним чи навіть військовим тиском цього не доб’єшся. Тому Україна має діяти саме в економічній площині.

Чого вимагають жителі Донбасу, як прихильники ДНР, так, до речі, і прихильники України? Економіки без олігархів. Так давайте їм запропонуємо таку економіку.

Цього точно ніхто від офіційного Києва не чекає як в Кремлі, так і в ДНР. Зрештою, корінна причина того, що зараз відбувається в регіоні, є саме 23 роки абсолютної влади олігархії, яка загнала людей на Донбасі у злидні, через підконтрольні ЗМІ зомбувала населення, потім підтримувала терористів, поки сама не злякалась і не втекла в Київ.

Путін та сепаратисти зрозуміли настрої рядових жителів Донбасу, тому активно експлуатували антиолігархічні гасла - як це робили, для прикладу, більшовики у 1917 році. І люди почали вбачати у ДНР та ЛНР альтернативу Ахметову, Єфремову та іншим, хоча зрозуміло, що це була маніпуляція.

Відповідно, саме економіка є головною причиною кризи на Донбасі. Україна має бити саме по цій точці, вибиваючи соціальний ґрунт з-під ДНР і ЛНР, а не надавати їм якійсь особливі політичні статуси. Цим областям можна було надати лише особливий чи спеціальний економічний статус, про що мова буде нижче.

"Мондрагон"

Рухаючись в Європу разом з Донбасом, там потрібно шукати найкращі та найбільш прийнятні для Донбасу європейські практики. Одною з них може бути соціально-економічна модель, яка діє у Корпорації "Мондрагон" (Mondragon Corporation), що розташована в Іспанії в Країні Басків.

Корпорація "Мондрагон" примітна тим, що вона складається з робітничих кооперативів, працівники яких є співвласниками компанії, мають частку у її прибутку чи збитку і демократично обирають собі керівництво. Така собі економічна демократія в дії. Що потрібно підкреслити, що саме промислове виробництво є головною сферою діяльності корпорації. Для прикладу, вона виробляє обладнання для компаній Siemens та General Electric.

Донбас – український "Мондрагон". Як вибить козирі з рук Путіна


Щоб зрозуміти масштаби, в який працює модель робітничої кооперації, варто навести деякі цифри. Так, Корпорація Мондрагон:

- налічує 289 компаній і кооперативів;

- понад 80 тис робітників (з яких 80% є членами кооперативу і реальними співвласниками);

- має понад 14 млрд євро сукупного річного доходу;

- має представництва в 41 країні;

- здійснює продажі більш ніж у 150 країнах;

- має 15 технологічних центрів.

Відповідно, з вищенаведених цифр можна зробити висновок, що така модель в є досить успішною.

Також варто зазначити, що Корпорація Мондрагон заснована католицьким священником Хосе Марією Арізмендіаррієтою у 1956 році в умовах великих злиднів та безробіття в Країні Басків. І за майже 60 років вона перетворилась на провідну промислову групу Іспанії, що забезпечує роботою більш ніж 80 тисяч робітників і виробляє високотехнологічні продукти.

Донбас нині перебуває у схожих умовах, і вказана модель для нього може стати вирішенням існуючих соціально-економічних протиріч.

Механізм

Механізмів створення на Донбасі українського "Мондрагону" є декілька. Якщо ближче до суті, вони полягають у наступному:

1. М’який варіант. Прийняття закону про спеціальну економічну зону у Донецькій та Луганській областях, яка б передбачала податкові пільги підприємствам, що застосовують корпоративну соціальну програму ESOP (Employee stock ownership plan) - або впровадження даної програми на інших умовах.

ЕСОП – це механізм викупу частки або 100% власності компанії її працівниками. Компанія створює фонд, який бере кредит у банку для купівлі її акцій від імені співробітників. Потім компанія щорічно відраховує внески до фонду ЕСОП для повернення останнім банківського кредиту, маючи право (для прикладу, у США) відносить ці внески до витрат і зменшувати на їх суму базу оподаткування.

Олігархи при цьому можуть зберігати частину (можливо, навіть більше половини) власності на підприємство у себе. Все залежить від формули, до якої домовляться олігархи з владою.

Недоліки цього варіанту в тому, що він може бути половинчастим, і втілити "економіку без олігархів" лише на папері, оскільки робітниче самоврядування, реальна участь трудових колективів у процесі прийняття рішень не є при використанні ЕСОП обов’язковим.

Та й участь робітників у прибутках при наших реаліях на практиці може просто ігноруватись тими ж олігархами, які збережуть свій вплив на підприємства.

2. Жорсткий варіант. Прийняття закону про спеціальну економічну зону у Донецькій та Луганській областях, яка б передбачала націоналізацію крупних промислових підприємств (з визначенням їх конкретного переліку) з подальшим перетворенням їх на робітничі кооперативи за "Мондрагонською" моделлю, тобто з передачею у власність трудовим колективам (можливо, зі збереженням певної частки у власності держави).

Водночас, власникам підприємств можна передбачити певну компенсацію, зважаючи на нинішню ринкову вартість їх активів в умовах війни, яку вони самі, варто зазначити, й спровокували 23-ма роками неофеодалізму у регіоні.

У разі, якщо буде доведена причетність певних олігархів з Донбасу до фінансування терористів, та вступом у силу відповідних рішень суду з конфіскацією їх майна, "націоналізація" може відбутись через суд. Однак, для цього треба набагато більше часу, і, очевидно, вона не буде системною, тобто не буде стосуватись всього регіону загалом.

Даний варіант несе у собі ризики категоричного спротиву кланово-олігархічних груп, і не лише з Донбасу, але й з України загалом. Останні можуть побачити, і справедливо, ризики для їх володарюванню в Україні.

Крім того, даний крок, напевно, буде не дуже однозначно сприйнятий ЄС, хоча проект перетворення Донбасу в український "Мондрагон" є саме перейманням європейської практики. Тут питання може бути до методів, і вони дійсно жорсткі, але й ситуація на Донбасі вимагає саме рішучих і жорстких кроків.

Донбас – український "Мондрагон". Як вибить козирі з рук Путіна


Питання можуть бути також від МВФ. Однак у даному випадку цей крок можна представити так, що він стабілізує ситуацію в регіоні, в першу чергу, соціальну, спрямований на зупинення війни (а МВФ боїться давати гроші найбільше саме через неї), а кооперативна модель "Мондрагону", до якої пропонується рухатись Донбасу, є цілком ринковою.

Зрештою, Україні потрібно шукати шляхи, як використати дану ситуацію на Донбасі у своїх інтересах, адже вона, крім негараздів, відкриває і нові можливості. Олігархія Донбасу зараз не в найкращому становищі, і цим варто скористатись, тим більше, зважаючи на надзвичайно серйозний запит самих жителів Донбасу на зміни.

Але найголовніше, що такими діями Україна сформує свій порядок денний на Донбасі, на який ні Путіну, ні ДНР не буде чим відповісти, і всі розмови про "олігархічну хунту" у Києві будуть нівельовані. А сам Донбас отримає шанс на вирішення соціально-економічних проблем і майбутнє процвітання, долучившись до найкращих європейських практик, і будуючи Європу у себе.


Роман Скляров, epravda.com.ua




Другие новости по теме:
Гра Путіна-Ахметова Гра Путіна-Ахметова
«Регіони» «еволюційно» здаються Тимошенко «Регіони» «еволюційно» здаються Тимошенко
В.Черномирдін: В.Черномирдін: "Ми зі всіма працюватимемо. Ми дальтоніки, ми на кольори не ...
 
| |
 
 



Новости







Free counters!